І Міжнародна науково-практична конференція «Практика Європейського суду з прав людини в діяльності органів прокуратури і суду: виклики та перспективи»

І Міжнародна науково-практична конференція «Практика Європейського суду з прав людини в діяльності органів прокуратури і суду: виклики та перспективи»

13 червня 2018 року в Національній академії прокуратури України відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Практика Європейського суду з прав людини в діяльності органів прокуратури і суду: виклики та перспективи», організована Академією спільно з Генеральною прокуратурою України й Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України.

 

 

Основна мета проведення заходу – сприяння розбудові діалогу між суддями та прокурорами з питань виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерела права.

 

У конференції взяли, зокрема, участь представники Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур, Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Консультативної місії Європейського Союзу, судді Верховного Суду, адвокати, науковці.

 

 

 

Заступник Генерального прокурора Анжела Стрижевська привітала усіх присутніх і наголосила на актуальності теми конференції в діяльності органів прокуратури та суду. «Перед прокуратурою і судом постійно постають нові виклики. Немає меж для вдосконалення, тому сподіваюсь, що сьогоднішні напрацювання будуть дуже корисними», – зазначила заступник Генерального прокурора.

 

У вітальному слові проректор Академії Сергій Мінченко також звернув увагу на актуальність теми заходу, закликав його учасників до плідної співпраці та побажав присутнім результативної роботи у цьому напрямі.

 

 

 

Модераторами сесій заходу виступили начальник відділу упровадження практики Європейського суду з прав людини в прокурорську діяльність Інституту спеціальної підготовки Вероніка Плотнікова і начальник відділу науково-методичного забезпечення участі прокурорів у кримінальному провадженні Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України Олександр Гладун.

 

 

 

На онлайн-зв’язок вийшов начальник відділу Департаменту Ради Європи з виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар. Тема його доповіді – вплив Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та виконання рішень ЄСПЛ на формування завдань сучасного кримінального судочинства України. Павло Пушкар зауважив, що «вплив європейської практики на формування КПК України і взагалі на розвиток кримінального законодавства є доволі вагомий». Його колега Надія Задорожня зазначила: «…доктрина не відірвана від практики, адже наявні позитивні зрушення стосовно того, що Україна враховує і виконує рішення Європейського суду з прав людини. Зокрема, під час підготовки нового КПК було враховано пропозиції ЄСПЛ».

 

 

Заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина наголосив на проблемах проведення ефективного розслідування фактів порушення статей 2 та 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням висновків ЄСПЛ та аспектах підготовки матеріалів органами прокуратури щодо забезпечення вжиття вказаних заходів.

 

 

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександра Яновська розповіла учасникам заходу про практику Верховного Суду щодо реалізації додаткових заходів індивідуального характеру для виконання рішень Європейського суду з прав людини, винесених проти України, та порушила питання про права на оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів як ефективний засіб юридичного захисту: «…я розумію, що оскарження рішень КДКП як ефективний засіб юридичного захисту звучить, немов оксюморон, адже на сьогодні це – неефективний засіб юридичного захисту. Постає запитання: «Чи може людина звернутися до суду й оскаржити рішення КДКП?» Вважаю, що може».

 

 

Про досвід Швеції з імплементації практики ЄСПЛ в національну правову систему розповів Ула Кварснстром, експерт Консультативної місії Європейського Союзу: «У нас (у Швеції – ред.) наявні конкретні методичні рекомендації, яким чітко слідує прокурор. Йдучи, наприклад, до журналістів, він попередньо відкриває певну сторінку посібника і знає, що йому можна говорити, а що ні, аби не зашкодити інтересам слідства».

 

 

Керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли висвітлив загальні застереження щодо шляхів імплементації практики Європейського суду з прав людини у процесі аналітичного забезпечення діяльності Верховного Суду та підтвердив можливості для співпраці з органами прокуратури щодо питань ознайомлення із перекладами актуальної практики ЄСПЛ.

 

 

Про застосування органами прокуратури практики Європейського суду з прав людини при виконанні судових рішень зазначила Олена Драган, заступник начальника Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України.

 

 

 

Член Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, адвокат Людмила Волкова презентувала тему «Рішення ЄСПЛ як підстава для юридичної відповідальності судді» та порушила питання про справедливість притягнення судді до відповідальності у зв’язку з оскарженням його рішення у Європейському суді з прав людини: «Венеціанська Комісія наголосила на тому, що має бути професійна свобода тлумачення законодавства. Сьогодні закон повинен тлумачитися та інтерпретуватися суддями у розрізі верховенства права. Але відповідальність також має бути, зокрема за наявності прямого умислу судді або його «кричущої непрофесійності».

 

 

На онлайн-зв’язок вийшли також голова Бахмацького місцевого суду Павло Пархоменко та член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олександр Дроздов.

 

Павло Пархоменко висвітлив практичні аспекти застосування національними судами практики ЄСПЛ як джерела права, наголосивши, що «застосування практики Європейського суду з прав людини – це передусім застосування їх підходів і світогляду».

 

Олександр Дроздов презентував аналітичний огляд практики ЄСПЛ у кримінальному провадженні за 2016–2018 роки.

 

 

Про поняття «ефективний контроль над територією» в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема на прикладах Автономної Республіки Крим та окупованих територій на сході України, йшлося у виступі Єлизавети Дзігори, прокурора Прокуратури АР Крим.

 

По закінченню конференції відбулося підбиття підсумків. І передусім звернено було увагу на підвищення рівня ефективності діяльності прокуратури в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини та розроблення механізмів якісної взаємодії суб’єктів застосування практики ЄСПЛ.

 

Дмитро Томіленко
Томіленко Дмитро